Бою могло і не бути. Мозку байдуже чи людина дійсно прийняла участь у запеклій битві, чи згадує про це, чи фантазує на цю тему. Психотравми не мають строку давнини, тож згадав про обставини сутички, яка була колись, людина “опиняється” знову на полі бою і відчуває ті самі емоції, які відчувала тоді. Відповідно, гормональна система переходить у той самий стан, який був на той момент. Тобто, в решті, ті ж гормони, той самий стан. Один в один – історія про ілюзії. Людина із сильною фантазією може “опинитись” на полі бою, навіть знаходячись в глибокому тилу. Й взагалі, це могли бути навіть і не бойові дії. Виснаженість так само може вплинути на психіку людини, тільки повільно, непомітно. Втрата — теж, і немає різниці що втрачено, людина, тваринка, майно… Результат один — призма, через яку людина дивиться на всесвіт пошкоджена і все, що відбувається навколо, людина бачить через пошкоджену “оптику”. Насправді, світ не такий, яким його бачить людина з розладом психіки але вона ще не усвідомлює цього. Людина опиняється у “паралельній реальності”. Вона опиняється в станах, які потребують допомоги для їх подолання. І добре, якщо поруч опиниться людина, яка пройшла тренінг з надання першої психологічної допомоги і знає що робити. Але якщо такої людини поруч не опинилось – то ще далеко для читання статті Повернення Твоєї Справжньої Реальності. Попереду життя в “паралельному всесвіті”, як правило дуже поганому.
Людині здається, що вона зараз помре. Задишка, неможливо вдихнути на повні груди, серце “калатає”, тахікардія, тривога, щось із зором, хочеться кудись бігти або вискочити з тісного приміщення, піт тече рікою, в голові безлад, з увагою ніяк, пам’ять кудись ділась, “що ж так погано?”… Це все про тривожні та панічні розлади. Чоловіки не люблять такі слова казати, вони ж чоловіки, тому кажуть “накриває”, “хитає”, “паяє”, і таке інше. А ще чоловіки звертаються до лікаря у самому крайньому випадку. Коли вже терпець уривається. Або у чоловіка або у дружини. Тож, дуже часто стосунки у людей з гормональними розладами дуже не дуже. Дійсно, як зрозуміти, що людина живе у “паралельному всесвіті”, адже виглядає нормально? Але проблема у тому, що пошкоджена “призма” в решті решт впливає на поведінку людей, тож людина з ураженою психікою поводить себе не так, як мала би себе поводити в даних обставинах. Відповідно стосунки з іншими людьми псуються і це ще більше заганяє в травму. Замкнуте коло.
Тут, мабуть, я мав би сказати щось розумне. По-типу експерт. Сказати є що багато, адже “на ґаблях” погуляв багато років. Але нічого не буду казати, тому, що так зване “посттравматичне зростання” в кожного своє.
Хотілося б сказати три речі. Про статистику, шляхи і про допомогу.
Статистика така. Від пів року. Після повернення до дому після бойових дій готуйтесь пів року збирати себе до купи. І це якщо задоволені базові потреби (є де жити, що їсти, спокійно відпочивати), вами якісь час буде піклуватись хтось, якщо вдома є усвідомлена жінка (мати, дружина, …), є допомога іззовні. Якщо цього, про що казав, немає — від року… 80% позбавляться без допомоги фахівців, 20% звернуться до фахівців. З цих 20% швидко позбавляться проблем 80%, і лише 20% (з цих 20%) чекає довгий шлях посттравматичного зростання. Який?
Про шляхи. Колись (2014 рік) шляхів вказували лише два — фізичні навантаження (спортзал) і медикаментозний шлях. Ходив, довгі дороги. Зараз тема Повернення Твоєї Справжньої Реальності вивчена НАБАГАТО більше і для мене це голограма:
Про допомогу. Я чув, що тільки один чоловік витягнув себе з болота. Барон Мюнхгаузен. Взяв себе за чуприну, витягнув з багнюки разом з конем і переніс на сухе. Усім іншим хтось допомагав вилазити з багнюки. Я не виключення.Якщо ви дочитали до цього моменту, то ви на правильному шляху. Усвідомлення проблеми це вже половина успіху. Не зупиняймося і рухаємось далі та пам’ятаємо, що з деяких кризових ситуацій без допомоги не вийти, або “цей дощ надовго” буде. Кожен сам обирає шлях. Але зараз війна і “гуляти брилями — чагарями” це дорого і недоречно. Нічого немає поганого в тому, щоб звернутись за допомогою до фахівців. Слава богам, що їх зараз багато, і це можна зробити онлайн. Таке звернення скоротить шлях і збереже ресурси. Повернення Твоєї Справжньої реальності боже бути значно скорішим, якщо звернутись до тих, хто пройшов цими шляхами. Це можуть бути як індивідуальні консультації, так і групові заняття. Може бути онлайн і оффлайн формат. Головне – бажання.
Дорогу здолає той, хто йде. І будь яка дорога починається з першого кроку… Контакти
З Повагою, Денис Дудник
—
+38 099 178 6797 | +38 067 102 7172
Більше контактів та замовлення послуг
Форма замовлення зворотнього зв’язку
Відправляючи форму Ви даєте Згоду на обробку персональних даних і згідні з Політикою конфіденційності нашої компанії.